7.1. «Тетерів – мій дім»
Автор слів: Фринюк Ірина В'ячеславівна (оригінал)
Там, де рейки сходяться з туманом,
І світанок будить давній ліс,
Там моє коріння, там мій спогад,
Там мій перший крок і перший зміст.
Шепче річка імена забуті,
Сосни пам’ятають кожен слід,
Тетерів - не мітка на маршруті,
Тетерів - живе в мені навік.
Де б я не був - всі дороги знають,
Серце шлях додому віднайде.
Світ міняється, роки минають -
Та душа сюди мене веде.
Тетерів - мій дім, моя основа,
Моя правда, пам’ять й любов.
І історію його не стерти словом,
Вона буде жити в жилах знов і знов.
Тут вокзал багато доль побачив -
Бачив радість, бачив сум душі.
Тут жили, кохали й працювали,
Будували майбуття в тиші.
Не згасають в серці наші спогади -
Хай би як хтось не хотів.
Бо без пам’яті немає Бога,
І без імені нема країв.
Де б я не був - всі дороги знають,
Серце шлях додому віднайде.
Світ міняється, роки минають -
Та душа сюди мене веде.
Тетерів - мій дім, моя основа,
Моя правда, пам’ять й любов.
І історію його не стерти словом,
Вона буде жити в жилах знов і знов.
Не в наказах суть і не в печатках,
Не в паперах справжній зміст і дім.
Він у голосах, у світлих датах,
В тому, ким ми є і як стоїм.
Тетерів - це не лише минуле.
Це мій подих, шлях, моя мета.
Я радію завжди, так як знаю:
Дім - це там, де пам’ять ще жива.
Там, де рейки сходяться з туманом,
І світанок будить давній ліс,
Там моє коріння, там мій спогад,
Там мій перший крок і перший зміст.
Шепче річка імена забуті,
Сосни пам’ятають кожен слід,
Тетерів - не мітка на маршруті,
Тетерів - живе в мені навік.
Де б я не був - всі дороги знають,
Серце шлях додому віднайде.
Світ міняється, роки минають -
Та душа сюди мене веде.
Тетерів - мій дім, моя основа,
Моя правда, пам’ять й любов.
І історію його не стерти словом,
Вона буде жити в жилах знов і знов.
Тут вокзал багато доль побачив -
Бачив радість, бачив сум душі.
Тут жили, кохали й працювали,
Будували майбуття в тиші.
Не згасають в серці наші спогади -
Хай би як хтось не хотів.
Бо без пам’яті немає Бога,
І без імені нема країв.
Де б я не був - всі дороги знають,
Серце шлях додому віднайде.
Світ міняється, роки минають -
Та душа сюди мене веде.
Тетерів - мій дім, моя основа,
Моя правда, пам’ять й любов.
І історію його не стерти словом,
Вона буде жити в жилах знов і знов.
Не в наказах суть і не в печатках,
Не в паперах справжній зміст і дім.
Він у голосах, у світлих датах,
В тому, ким ми є і як стоїм.
Тетерів - це не лише минуле.
Це мій подих, шлях, моя мета.
Я радію завжди, так як знаю:
Дім - це там, де пам’ять ще жива.